Системні управлінські провали, непрозорі рішення та толерування російського впливу з боку попереднього керівництва Державіаслужби перетворили її з гаранта безпеки на джерело значних ризиків. Ці дії сьогодні загрожують не лише довірі до регулятора, а й обороноздатності та майбутньому української авіації.
Питання призначення керівника Державної авіаційної служби України (ДАСУ) вийшло за рамки звичайної кадрової політики, перетворившись на стратегічний виклик для національної безпеки. Вибір між прозорим конкурсом та політично вмотивованим рішенням безпосередньо впливає на стійкість критичної авіаційної інфраструктури та обороноздатність країни.
Вибір очільника Державної авіаційної служби України (ДАСУ) є стратегічно важливим рішенням, що безпосередньо стосується національної безпеки, обороноздатності та стійкості критичної авіаційної інфраструктури. Наразі суспільство стоїть перед вибором: прозорий відкритий конкурс чи непрозоре кулуарне призначення, що несе значні політичні та безпекові ризики.
Уряд України розглядає кандидатуру Ігоря Зелінського на посаду голови Державної авіаційної служби (Державіаслужби), імовірно, без проведення обов'язкового відкритого конкурсу. Такий підхід викликав гостру критику з боку експертної спільноти, яка вважає, що непрозоре призначення ключового керівника ставить під пряму загрозу безпеку польотів та обороноздатність країни.