Олімпійський рух завжди декларував свої правила, серед яких правило 50.2 забороняє спортсменам демонструвати політичну, релігійну чи расову пропаганду під час змагань. Саме на це правило посилається Міжнародний олімпійський комітет, розглядаючи можливість дискваліфікації українського скелетоніста Владислава Гераскевича.
Причиною потенційного покарання стало те, що Гераскевич вшанував пам'ять українських спортсменів, які загинули від рук російських загарбників. Йдеться про сотні людей, що становить приблизно п'яту частину від загальної кількості учасників цьогорічної Олімпіади, які вже ніколи не зможуть виступити.
Автор оригінальної новини підкреслює, що Владислав символічно надав цим полеглим атлетам можливість взяти участь у змаганнях. Це дія, яка, на його думку, відповідає олімпійському кредо – прагненню до участі. Якщо Росія позбавила їх життя та права на участь, то МОК, забороняючи навіть символічну присутність, відмовляє полеглим у пам'яті.
Наголошується, що пам'ять про загиблих та жертв агресії не є пропагандою, а радше обов'язком та честю. У військовому контексті пам'ять про полеглих є священною, а у спорті їх вшановують, присвячуючи їм зусилля, дисципліну та досягнення.
Виникає гостре питання: чи має Міжнародний олімпійський комітет власні принципи, чи лише слідує правилам? Автор припускає, що МОК, можливо, схиляється перед агресором, заплющуючи очі на його злочини, або ж ігнорує голос слабших, прислухаючись до тих, хто кричить гучніше.
У цій ситуації МОК помилково недооцінив українського атлета. Владислав Гераскевич виявився наполегливим і готовим боротися за право пам'ятати своїх друзів та побратимів. Він готовий довести свою силу духу на чесних змаганнях, проте МОК, обравши правила замість принципів, підступно позбавив його цього права.
Українські військові висловлюють вдячність Владиславу за його силу волі та відзначають його досягнення, а також досягнення його тренера. Для них важливо бачити, що український спортсмен обирає честь і пам'ять, обирає правду і не соромиться її говорити.
На думку автора, шолом Гераскевича, що символізує його позицію, є ціннішим за медаль, яку йому не дозволяють вибороти в чесних змаганнях. Пам'ять – це не пропаганда, а правила повинні ґрунтуватися на міцнішому фундаменті, ніж бажання догодити агресору.