Міністр внутрішніх справ України, Ігор Клименко, нещодавно оприлюднив деталі довоєнної фінансової схеми, яка викликає значний інтерес. За його словами, до початку повномасштабного вторгнення Росії, особи, що фігурували у кримінальних справах на території України, активно використовували прогалини у міжнародному законодавстві.
Ці громадяни, які переважно проживали на території країн Європейського Союзу, обирали для зберігання своїх фінансових активів саме російські банки. Такий вибір був зумовлений однією ключовою перевагою: українські правоохоронні органи не мали жодного доступу до цих рахунків.
Відсутність механізмів для отримання інформації про банківські операції та залишки на рахунках у Росії створювала своєрідний «фінансовий притулок». Це дозволяло фігурантам кримінальних справ ефективно приховувати свої статки від українського правосуддя, перебуваючи при цьому у відносній безпеці за кордоном.
Схема діяла як зручний інструмент для уникнення конфіскації майна або арешту коштів, які могли бути отримані злочинним шляхом. Фактично, вона підкреслювала прогалини у міжнародній співпраці та обміні інформацією між Україною та РФ у довоєнний період.
Розкриття цієї схеми Ігорем Клименком є важливим кроком для розуміння масштабів фінансових маніпуляцій, що відбувалися до 24 лютого 2022 року. Це також підкреслює необхідність посилення міжнародних механізмів для боротьби з транскордонною злочинністю та відмиванням коштів.
Наразі, після повномасштабного вторгнення, ситуація кардинально змінилася. Доступ до російських фінансових установ для українських громадян та правоохоронних органів став практично неможливим, що, ймовірно, змусило фігурантів шукати інші шляхи для зберігання своїх активів.