Виступ Володимира Зеленського на Всесвітньому економічному форумі (ВЕФ) у Давосі став знаковою подією, оскільки президент України відійшов від звичного тону подяки та підтримки. Його промова була сфокусована на гострій критиці, спрямованій на європейських політиків та їхню стратегічну пасивність.
Ключовим моментом виступу стало засудження нерішучості та відсутності чіткої, єдиної стратегії серед європейських держав. Зеленський підкреслив, що в умовах глобальних викликів, зокрема агресії Росії, Європа не може дозволити собі розкіш вагань і внутрішніх суперечок.
Президент України заявив, що Європа має перетворитися на самостійну та впливову глобальну силу. Він висловив думку, що нинішній стан справ, коли континент діє розрізнено, є неприпустимим для забезпечення довгострокової безпеки та процвітання.
Зеленський використав досить різкий образ, описуючи поточний стан Європейського Союзу. Він назвав його «салатом із малих і середніх держав», натякаючи на відсутність єдиного стратегічного бачення та координації дій між членами блоку.
Ця метафора викликала значний резонанс серед учасників форуму та міжнародних оглядачів. Вона чітко відображає розчарування Києва повільністю у прийнятті рішень та недостатньою швидкістю надання критично важливої допомоги.
Новий тон Зеленського свідчить про зміну пріоритетів у дипломатичній риториці України, яка тепер вимагає від західних партнерів не лише підтримки, але й більшої відповідальності за глобальну безпеку. Київ наполягає, що стратегічна єдність є єдиним шляхом до ефективної протидії авторитарним режимам.
Заклик до перетворення на «самостійну глобальну силу» є прямим натяком на необхідність посилення оборонних можливостей Європи та зменшення її залежності від зовнішніх гравців, особливо у сфері безпеки та енергетики. Це також підкреслює важливість прискореної інтеграції України в європейські структури.
Таким чином, виступ у Давосі став поворотним моментом, де подяка поступилася місцем вимозі рішучих дій, сигналізуючи про те, що Україна очікує від своїх європейських союзників не лише слів, але й стратегічної єдності та сили.