StateOfAffairs

Від банкіра до колектора: як Китай перетворює кредити на інструмент глобального впливу

Протягом останнього десятиліття Китай став ключовим гравцем на світовій арені кредитування, кинувши виклик традиційним лідерам, таким як МВФ та США. Його масштабна ініціатива "Один пояс, один шлях" фінансує тисячі інфраструктурних проєктів, але водночас викликає занепокоєння щодо створення "боргових пасток" для країн, що розвиваються.

Марія БондаренкоМарія Бондаренко14.02.202602 хвилини читання
Від банкіра до колектора: як Китай перетворює кредити на інструмент глобального впливу
Від банкіра до колектора: як Китай перетворює кредити на інструмент глобального впливу

Після Другої світової війни Міжнародний валютний фонд та Сполучені Штати Америки були основними світовими кредиторами, що забезпечувало їм значний глобальний вплив. Однак за останнє десятиліття на світовій арені з'явився новий потужний гравець – Китай, який активно надає позики іншим державам.

Центральним елементом зовнішньої політики лідера КНР Сі Цзіньпіна стала багатомільярдна ініціатива "Один пояс, один шлях" (BRI). Вона підтримує, а часто й повністю фінансує реалізацію понад 20 тисяч інфраструктурних проєктів по всьому світу.

Хоча Пекін рекламує цю програму як взаємовигідний проєкт для всіх учасників, для багатьох країн участь у ній обернулася "кредитною кабалою". Сполучені Штати називають цю програму "дипломатією боргової пастки", метою якої є створення непідйомних боргів для бідних країн та держав, що розвиваються.

Кінцева мета такої стратегії, на думку критиків, полягає у захопленні критично важливих ресурсів та фактичній втраті економічного суверенітету. Китай, зі свого боку, заперечує ці звинувачення, стверджуючи, що реалізує проєкти, які Захід обіцяв, але так і не втілив.

Тим не менш, минулого року щонайменше 75 країн зіткнулися з борговою кризою через Китай, маючи виплатити сумарно 22 мільярди доларів. Аналітики прогнозують, що протягом решти цього десятиліття Китай буде більше виступати в ролі колектора, ніж банкіра для країн, що розвиваються.

Агресивна політика кредитування перетворила КНР на одного з головних кредиторів світу до 2023 року. За 10 років у рамках BRI режим Сі виділив 1,3 трильйона доларів на фінансування інфраструктурних проєктів від Азії до Латинської Америки, що значно посилило міжнародний вплив Пекіна.

Критики BRI наголошують, що участь у ній призводить до непідйомних боргів для країн, що розвиваються, через що деякі з них, наприклад, Філіппіни, відмовляються від співпраці. За даними звіту американської дослідницької компанії AidData за 2023 рік, 80% кредитів Пекіна були видані державам у скрутному фінансовому становищі, а загальна сума непогашеної заборгованості сягнула 1,1 трильйона доларів без урахування відсотків.

Поділитися статтею

Читайте більше новин у розділі Світ