У 2025 році робота Великої Палати Верховного Суду (ВП ВС) була надзвичайно інтенсивною.
Загалом було ухвалено 1954 процесуальні рішення, з яких 297 стали остаточними постановами, що містять висновки щодо застосування норм права.
Ці висновки є обов'язковими для органів влади та враховуються іншими судами при розгляді аналогічних справ.
Попри високий рівень консенсусу, майже у 190 випадках судді ВП ВС скористалися правом на окрему думку.
Хоча такі думки не мають юридичної сили судового рішення, вони є важливим проявом суддівської незалежності та сприяють розвитку правозастосування.
Вони поглиблюють розуміння мотивів рішень, впливають на еволюцію судової практики і можуть стати каталізатором для вдосконалення законодавства.
Серед найбільш резонансних рішень, що мають системний вплив на правову систему, виділяються дві ключові постанови.
### 1.
Майно партій: не звичайний приватний актив
Одним із найважливіших стало рішення щодо майна політичних партій.
ВП ВС чітко визначила, що майно партій не є рядовим приватним активом.
Воно має використовуватися винятково для досягнення статутних цілей, тобто для політичної діяльності, особливо в умовах війни та захисту національної безпеки.
Суд встановив, що передача такого майна на благодійність дозволена лише у випадку припинення діяльності партії (реорганізація чи саморозпуск).
Таким чином, партіям заборонено вільно відчужувати активи під виглядом благодійності.
Це рішення підкреслює підвищену публічну відповідальність політичних структур і не дозволяє легалізувати виведення активів через судові механізми.
Складність цієї справи підтверджується наявністю п'яти окремих думок.
Двоє суддів зосередилися на процесуальних аспектах, вважаючи, що ВП мала направити справу на новий розгляд.
Ще троє суддів висловили занепокоєння, що висновок про заборону відчуження ґрунтується більше на судовому тлумаченні природи партій, ніж на прямій нормі закону, що могло зробити таке тлумачення непередбачуваним для учасників правочину.
### 2.
Відповідальність держави за помилки поліції
Інша важлива постанова стосується відповідальності державних органів за неправомірні дії.
ВП ВС дійшла висновку, що навіть якщо протокол поліції складено з помилками, що призвело до його скасування судом, це не звільняє державу від відповідальності за шкоду, заподіяну громадянину внаслідок таких неправомірних дій.
Це рішення посилює гарантії захисту прав громадян від помилкових або недбалих дій правоохоронних органів, підтверджуючи принцип, що держава відповідає за дії своїх представників.