Ситуація на дипломатичному фронті залишається вкрай напруженою, оскільки, за оцінками української розвідки, Росія не має наміру найближчим часом сідати за стіл справжніх переговорів.
Основна мета Москви на цьому етапі – не досягнення миру, а реалізація стратегії, спрямованої на максимальне затягування часу.
Ця тактика затягування може мати кілька цілей.
По-перше, Кремль, ймовірно, прагне виграти час для перегрупування своїх військових сил, відновлення логістичних ланцюжків та нарощування виробництва озброєння.
По-друге, затягування часу може бути частиною політичної стратегії, спрямованої на очікування змін у геополітичній ситуації, зокрема, на коливання підтримки України західними партнерами.
Розвідувальні дані вказують на те, що будь-які публічні заяви російської сторони щодо готовності до діалогу є, скоріше, імітацією або інформаційно-психологічною операцією, аніж щирим бажанням знайти компромісне рішення.
Справжня готовність до переговорів передбачає готовність до значних поступок, на які Москва наразі не погоджується.
Експерти вважають, що така позиція Росії свідчить про її намір продовжувати військові дії, доки не будуть досягнуті певні внутрішні або зовнішні політичні цілі, незалежно від людських та економічних втрат.
Для України це означає необхідність подальшого зміцнення обороноздатності та посилення міжнародної коаліції, оскільки дипломатичний шлях врегулювання конфлікту залишається заблокованим через деструктивну позицію агресора.
Справжні переговори стануть можливими лише тоді, коли Росія відчує значний військовий тиск і зрозуміє безперспективність продовження агресії.
