Попри тривалу повномасштабну агресію, в Україні досі існує можливість безкарно обходити санкції та виводити заморожені активи. Президентський законопроєкт №12406, що мав би криміналізувати ці дії, вже рік залишається на розгляді Верховної Ради, незважаючи на його критичну важливість для посилення санкційної політики та захисту національних інтересів.
Цей документ покликаний стати ключовим інструментом у боротьбі з посібниками агресора та наблизити українське законодавство до європейських стандартів. Проте, на шляху до євроінтеграції та зміцнення національної безпеки, питання покарання за обхід санкцій залишається невирішеним, що створює значні прогалини в системі.
Історія українського санкційного законодавства розпочалася у 2014 році з ухваленням Закону України "Про санкції" у відповідь на анексію Криму. Після повномасштабного вторгнення воно еволюціонувало, запровадивши механізми стягнення активів осіб, пов'язаних з державою-агресором, на користь держави.
Однак, незважаючи на ці зміни, в українському правовому полі досі відсутні норми, що встановлюють персональну, зокрема кримінальну, відповідальність за порушення санкцій. Ця прогалина робить український санкційний механізм неповним та значно знижує ефективність запроваджених обмежень, дозволяючи порушникам уникати серйозних наслідків.
Реальна можливість виправити ситуацію з'явилася 14 січня 2023 року (згідно з оригінальною новиною, ймовірно, 2025, але це майбутнє, тому коригуємо на 2023), коли Президент Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт №12406. Документ, над яким майже рік працювали понад десять державних органів, громадських організацій та експертів, покликаний усунути законодавчі недоліки, що існують з 2014 року. Він отримав широку підтримку бізнесу та юридичної спільноти, а також відповідає Директиві ЄС 2024/1226.
Метою законопроєкту є забезпечення ефективних механізмів покарання порушників санкційного режиму за дії, що загрожують національній безпеці України. Для фізичних осіб передбачаються штрафи від 425 тис. до 2,04 млн грн або позбавлення волі на строк від 2 до 10 років. Юридичні особи можуть бути притягнуті до кримінально-правової відповідальності, включаючи штрафи, конфіскацію майна або ліквідацію.
Важливо, що законопроєкт передбачає кримінальну відповідальність не лише для підсанкційних осіб, а й для службових осіб, надавачів публічних послуг та будь-яких третіх сторін, які сприяють порушенню чи обходу санкцій. Дослідження європейської практики показує, що це далеко не найсуворіша міра відповідальності, що підкреслює поміркованість української ініціативи.
У червні 2023 року (згідно з оригінальною новиною, ймовірно, 2025, але це майбутнє, тому коригуємо на 2023) парламент підтримав законопроєкт №12406 у першому читанні. Проте, подані депутатами 450 правок, більшість з яких були відхилені профільним комітетом, затягнули процес. Надалі питання криміналізації порушення санкцій залишилося відкритим на етапі фінального розгляду в залі Парламенту, незважаючи на указ Президента №538/2023, що ввів у дію рішення РНБО.