За даними видання Financial Times, комуністичний острів переживає найгостріший дефіцит енергоресурсів за останні роки. Якщо найближчим часом не будуть відновлені зовнішні поставки, країна буде змушена перейти до жорсткого нормування пального, що може паралізувати економіку.
Головною причиною різкого погіршення ситуації стало припинення поставок з Мексики, яка була фактично останнім значним постачальником сировини. Крім того, американські санкції повністю блокують імпорт нафти з Венесуели, яка традиційно підтримувала Гавану.
Президент США Дональд Трамп відкрито заявляв про намір «перекрити» нафтовий потік для Куби. Цього тижня він підкреслив, що кубинський режим «дуже близький до провалу», посилюючи тиск на регіональні ланцюжки постачання.
Експерт з енергетики Техаського університету Хорхе Піньйон попередив, що якщо нові партії нафти не надійдуть протягом найближчих тижнів, Куба зіткнеться з «великою кризою». Варто зазначити, що значна частина країни вже страждає від майже щоденних відключень електроенергії.
Статистика імпорту різко впала. За даними Kpler, з початку 2026 року Куба отримала лише одну партію з Мексики обсягом 84,9 тис. барелів 9 січня. Це становить трохи більше 3 тис. барелів на добу, тоді як у 2025 році середній імпорт від усіх постачальників сягав близько 37 тис. барелів на добу.
Аналітики підрахували, що якщо до цієї січневої поставки додати оцінені 460 тис. барелів запасів, які були на початку року, загального ресурсу вистачить лише на 15–20 днів за нинішніх темпів споживання.
Мексиканська президентка Клаудія Шейнбаум, коментуючи повідомлення про призупинення відвантаження, прямо не заперечила паузу, заявивши, що це є «суверенним рішенням» її країни. Це прозвучало на тлі заяв Трампа від 11 січня про те, що до Гавани «не буде більше нафти чи грошей — нуль».
Тиск на Кубу посилився після повідомлень про захоплення американськими спецпідрозділами президента Венесуели Ніколаса Мадуро 3 січня, що ще більше дестабілізувало ланцюжки постачання енергоносіїв у регіоні.