Національні збори Франції, нижня палата французького парламенту, зробили важливий крок у сфері сімейного та сексуального права, остаточно скасувавши архаїчне поняття «подружнього обов'язку». Законодавці одноголосно підтримали поправку, яка виключає це положення із правового поля країни.
Це рішення стало кульмінацією тривалих дискусій про автономію особистості та необхідність модернізації законодавства, яке регулює шлюбні відносини. Фактично, скасування «подружнього обов'язку» є юридичним підтвердженням того, що сексуальні стосунки в шлюбі завжди мають ґрунтуватися виключно на добровільній згоді обох партнерів.
Раніше термін «подружній обов'язок» існував у правовій традиції багатьох європейських країн, включаючи Францію, і часто трактувався як обов'язок подружжя підтримувати сексуальні стосунки. Хоча на практиці примус до статевого акту давно кваліфікувався як зґвалтування, формальне існування цього терміну створювало правові колізії та моральні дилеми.
Нове законодавче уточнення чітко усуває будь-яку двозначність: відтепер французьке право однозначно стверджує, що вступ у сексуальні стосунки не є юридичним зобов'язанням, яке випливає зі шлюбного контракту. Це зміцнює позиції жертв сексуального насильства в шлюбі та полегшує притягнення кривдників до відповідальності.
Експерти з прав людини та феміністичні організації вітають це рішення як значний прогрес у боротьбі за гендерну рівність та тілесну недоторканність. Вони наголошують, що шлюб не може бути ліцензією на примус, і кожен партнер має право сказати «ні» у будь-який момент, незалежно від свого сімейного статусу.
Скасування цього положення демонструє прагнення Франції дотримуватися найвищих стандартів захисту прав людини та особистої свободи. Це рішення може слугувати прикладом для інших країн, де подібні архаїчні норми досі залишаються частиною сімейного чи кримінального права, хоча й застосовуються рідко.
Таким чином, Франція підтверджує, що інститут шлюбу є союзом рівних партнерів, заснованим на взаємній повазі та вільній згоді. Це законодавче нововведення є важливим кроком до повного визнання автономії особистості у всіх сферах життя, включаючи найінтимнішу.