Світові енергетичні ринки знову опинилися під тиском геополітики. Основною причиною різкого стрибка цін на «чорне золото» стали спекуляції та реальні побоювання щодо прямого військового зіткнення між США та Іраном.
Іран, будучи одним із найбільших виробників нафти у регіоні Перської затоки, відіграє критичну роль у забезпеченні світового постачання. Будь-яка військова операція, спрямована проти цієї країни, неминуче призведе до дестабілізації експорту та може спричинити значний дефіцит нафти на міжнародних ринках.
За даними торгів, зростання цін перевищило півтора відсотка, що є чітким індикатором нервозності інвесторів. Трейдери активно закладають у вартість сировини так звану «премію за ризик», очікуючи потенційних перебоїв у роботі ключових морських шляхів, зокрема Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світового нафтового трафіку.
Аналітики зазначають, що навіть чутки про можливий військовий удар з боку Вашингтона викликають паніку, оскільки регіон Близького Сходу залишається найбільш чутливим до будь-яких політичних чи військових потрясінь. Історично склалося, що конфлікти в цьому регіоні завжди призводили до різкого зростання вартості енергоносіїв.
Хоча офіційні особи США не підтверджували конкретних планів військової агресії, ринки реагують на загальний тон риторики та нарощування військової присутності. Інвестори прагнуть захистити свої активи, переходячи до більш безпечних інструментів або підвищуючи ціни на сировинні товари, які можуть стати дефіцитними.
Подальша динаміка цін на нафту залежатиме від розвитку дипломатичної ситуації та того, чи вдасться уникнути прямого військового конфлікту. У разі реалізації найгіршого сценарію, експерти прогнозують ще більш стрімке та тривале зростання вартості нафти, що матиме негативні наслідки для світової економіки в цілому.