Майже місяць минув з моменту призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони України. Цей 35-річний політик став четвертим керівником відомства з початку повномасштабного вторгнення Росії. Його прихід супроводжується надзвичайно високими очікуваннями як з боку військовослужбовців, так і цивільного населення, а також президента.
Журналісти опитали військових різних рівнів – від операторів БПЛА до високопоставлених офіцерів, і були здивовані рівнем довіри до Федорова. Багато хто, кого раніше називали «військовими атеїстами» через їхній скептицизм, тепер висловлюють неабияку віру в його здібності та потенціал.
Один з офіцерів, який раніше працював з головкомом, не під запис зазначив: «Якщо Мадяр був надією 2025-го року, то Міша – надія 2026-го. Він космічний чувак. Сподіваюся, у нього все вдасться, і на нас чекають великі зміни». Ці слова яскраво ілюструють оптимізм, що панує серед військових.
Призначення Федорова стало неочікуваним для багатьох, адже Денис Шмигаль лише почав вникати у справи, а сам Федоров, попри активну роботу над продуктами для фронту, нібито не планував очолювати Міноборони. Проте, очевидно, президент бачить у ньому ключ до перелому ситуації на фронті.
«Усе, що ми зараз маємо на фронті, показує, що ми програємо… Імовірно, президент хоче це переломити. І вірить у Федорова. Я теж дуже сподіваюся на зміни», – обережно ділиться своїми думками високопоставлений офіцер з командування одного з корпусів. Інший офіцер, що працює у сфері «малої ППО», навіть назвав Федорова «останньою надією».
Виникає питання, чому президент не замінює головнокомандувача. Частина співрозмовників вважає, що прагнення Федорова до вимірювання результатів роботи через 2-3 місяці торкнеться і головкома, після чого буде прийнято рішення. Інша частина переконана, що президент задоволений Олександром Сирським, а Федоров покликаний лише посилити його позиції, адже альтернативної кандидатури наразі немає.
Військова верхівка, за словами одного з офіцерів, розділилася на «прогресивну» та «консервативну» частини. Прогресивні військові, які прагнуть змін та інновацій, вітають призначення Федорова, сподіваючись на швидке впровадження технологій та ефективних рішень. Консерватори ж можуть сприймати ці зміни з обережністю, віддаючи перевагу усталеним порядкам.