Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, встановлений резолюцією ООН у 2005 році, є однією з найважливіших дат у світовому календарі. Вона символізує не лише скорботу, але й необхідність постійного протистояння нетерпимості та ненависті. Вибір 27 січня не випадковий: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту Червоної армії звільнили в'язнів найбільшого табору смерті – Аушвіц-Біркенау.
Голокост, що в перекладі з давньогрецької означає «всеспалення», був систематичним, спонсорованим державою переслідуванням та знищенням європейських євреїв нацистською Німеччиною та її поплічниками. За оцінками істориків, у період з 1933 по 1945 рік було вбито близько шести мільйонів євреїв.
Однак жертвами нацистської машини знищення стали не лише євреї. Режим Гітлера також цілеспрямовано переслідував та знищував представників інших груп. Серед них були роми (цигани), радянські військовополонені, політичні опоненти, люди з інвалідністю, а також гомосексуали та свідки Єгови.
Система концтаборів, як-от Аушвіц, Треблінка, Собібор та інші, була центральним елементом «Остаточного рішення єврейського питання». Ці табори були не просто місцями ув'язнення, а фабриками смерті, де людей вбивали у газових камерах або доводили до загибелі непосильною працею, голодом та хворобами. Аушвіц, розташований на території окупованої Польщі, став найстрашнішим символом геноциду.
Звільнення Аушвіцу 27 січня 1945 року відкрило світові жахливу правду про масштаби нацистських злочинів. Хоча більшість в'язнів вже були евакуйовані нацистами під час так званих «маршів смерті», ті, хто залишився — переважно хворі та виснажені — стали живими свідками нелюдських умов.
Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту має критичне значення для сучасності. Він нагадує про те, що байдужість та мовчання перед обличчям зла можуть призвести до катастрофічних наслідків. Пам'ять про Голокост є фундаментом для виховання толерантності та поваги до прав людини у всьому світі.
Україна, яка сильно постраждала від нацистської окупації та де відбувалися масові розстріли, зокрема у Бабиному Яру, активно долучається до вшанування цієї дати. Це є частиною національної пам'яті та зобов'язанням перед мільйонами загиблих співвітчизників.