Політичний ландшафт Латинської Америки зазнає змін, і одним із найбільш чутливих питань стає енергетична підтримка Куби з боку Мексики.
Новий уряд під керівництвом президентки Клаудії Шейнбаум, яка нещодавно вступила на посаду, змушений переглянути свої відносини з Гаваною, оскільки на нього чиниться значний зовнішній тиск.
Ключовим фактором, що спровокував цей перегляд, є позиція Дональда Трампа.
Хоча Трамп наразі не є чинним президентом, його публічні заяви та погрози щодо країн, які підтримують Кубу, мають серйозний вплив на зовнішню політику Мексики, особливо з огляду на його можливе повернення до Білого дому.
Мексика стала життєво важливим джерелом нафти для Куби після того, як традиційний постачальник, Венесуела, зіткнулася з власними економічними та політичними кризами, що призвело до різкого скорочення її експорту.
Фактично, Мексика перебрала на себе роль головного енергетичного донора для острівної держави.
Перегляд енергетичної політики Шейнбаум є прямим наслідком геополітичних ризиків.
Якщо Мексика вирішить припинити або суттєво обмежити постачання, це матиме катастрофічні наслідки для кубинської економіки, яка критично залежить від імпортованого палива для забезпечення роботи транспорту, енергетики та промисловості.
Аналітики припускають, що адміністрація Шейнбаум прагне уникнути конфронтації зі Сполученими Штатами, особливо якщо Трамп знову обійме президентську посаду.
Припинення постачання нафти може бути превентивним кроком для захисту мексиканських економічних інтересів та уникнення можливих санкцій чи торговельних обмежень з боку Вашингтона.