Французький уряд, очолюваний прем'єр-міністеркою Елізабет Борн, успішно пережив два фінальні вотуми недовіри, подані опозиційними силами. Ці голосування стали кульмінацією багатотижневих дебатів навколо ухвалення державного бюджету на наступний фінансовий рік, який був затверджений без традиційного голосування в парламенті.
Процедура ухвалення бюджету без голосування стала можливою завдяки застосуванню статті 49.3 Конституції Франції. Ця стаття дозволяє уряду прийняти законопроєкт без схвалення парламенту, але водночас надає опозиції право ініціювати вотум недовіри.
Опозиційні фракції, зокрема ліві та ультраправі партії, скористалися цією можливістю, щоб висловити своє несхвалення діям уряду. Вони звинувачували кабінет міністрів у відсутності діалогу та ігноруванні демократичних процедур, особливо в контексті економічної нестабільності та зростання соціальної напруги.
Однак, як і очікувалося, жоден з вотумів недовіри не набрав необхідної кількості голосів для повалення уряду. Для успішного вотуму потрібна була абсолютна більшість голосів депутатів Національної асамблеї, що є вкрай складним завданням при роздрібненому парламенті.
Результати голосувань підтвердили відносну стабільність уряду меншості президента Еммануеля Макрона, попри його складнощі в пошуку широкої підтримки. Це дозволить уряду продовжити реалізацію своєї політичної програми, включаючи затверджений бюджет.
Завершення цієї "бюджетної епопеї" означає, що уряд тепер може зосередитися на інших нагальних питаннях, таких як пенсійна реформа та енергетична криза. Проте, політична напруга у Франції залишається високою, і подальші ініціативи уряду, ймовірно, також зустрінуть значний опір.